Нинішній господар Банкової переконаний у тому, що до наступної зими в України є певне вікно можливостей для переговорів з країною-агресором Росією про завершення війни. Про це Володимир Зеленський сказав в інтерв’ю CBS News, опублікованому в неділю, 31 травня. Зокрема, президента попросили прокоментувати заяву бригадного генерала, командувача Третього армійського корпусу Андрія Білецького про те, що Україна має 6–9 місяців для того, щоб перехопити ініціативу на полі бою у Росії та зміцнити свої позиції для мирних переговорів. Глава держави на це відповів гранично лаконічно: «Так, це правда». При цьому, за його словами, з грудня 2025 року рашисти почали втрачати ініціативу на полі бою, і він поділився цією інформацією з американськими партнерами. «У січні я сказав їм (американській стороні – ред.), що, на мою думку, у нас є вікно для переговорів, оскільки кожного місяця росіяни втрачатимуть усе більше людей, і через це вони втратять ініціативу на полі бою. Зараз вони почали атакувати нас масованими ракетними ударами, і знову ж таки, головна причина, через яку вони це зробили, полягає в тому, що вони починають програвати на полі бою. За місяць вони не змогли окупувати більше територій, ніж втратили протягом того самого місяця. Тому зараз у нас є цей проміжок часу перед зимою, і я вважаю, що до зими нам потрібно знайти спосіб, дипломатичний спосіб, сісти й поговорити. Але це залежить від подальшого тиску на Путіна, зокрема санкційного», – акцентував чинний гарант української Конституції. У тому, що Україна отримала вікно можливостей, яке не є, однак, переломом війни, переконаний також директор Агентства реформування сектору безпеки, генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун.
«Україна не просто обороняється, а все активніше нав’язує Росії власну логіку війни. Насамперед ідеться про масоване застосування дронів, удари по логістиці, протиповітряній обороні, складах, командних пунктах та транспортних артеріях противника. Це не означає, що хід війни вже переломлено. Але це означає інше: Росія вперше за тривалий час стикається не лише з українською стійкістю, а й з українською здатністю системно руйнувати її оперативні плани. Ключова зміна — розширення «зони ураження». Українські дрони все частіше працюють не лише по передньому краю, а й по глибині окупованих територій. Особливо показова ситуація на півдні, де удари по трасах, що з’єднують Росію з окупованим Кримом, створюють серйозні проблеми для логістики ворога. Йдеться не про повне фізичне перекриття так званого «сухопутного коридору», а про його перетворення на зону постійного ризику», – аргументує експерт. На думку Віктора Ягуна, для армії це має принципове значення, оскільки в ситуації, коли логістика стає нестабільною, наступальний потенціал ворога поступово знижується: «Саме тому українські удари по російських тилових маршрутах важливіші, ніж може здатися на перший погляд. Вони не завжди дають миттєвий територіальний результат, але здатні змінювати баланс сил на окремих напрямках. Російські війська змушені розосереджувати техніку, змінювати маршрути, витрачати більше часу та ресурсів на захист тилу. Це зменшує здатність концентрувати сили для прориву». Констатувавши, що путінська Росія звикла діяти з позиції тиску, аналітик підкреслив: «У нинішній картині, втім, є й серйозні ризики. Перший ризик – завищені очікування. Локальні успіхи, навіть важливі, ще не означають стратегічний перелом. Росія зберігає значні ресурси, здатність до масованих ударів, людський мобілізаційний резерв і готовність платити величезну ціну навіть за мінімальні просування. Другий ризик – переоцінка технологічної переваги. Дрони змінюють характер війни, але не скасовують потреби в піхоті, артилерії, ППО, інженерному забезпеченні, логістиці та мобілізаційній стійкості. Технологія дає перевагу лише тоді, коли вона вбудована в загальну систему бойового управління». Зрештою, третій ризик, зазначає Віктор Ягун, стосується безпосередньо часових рамок. «Українське вікно можливостей може бути обмеженим. Росія адаптується. Вона шукатиме нові маршрути, посилюватиме РЕБ, змінюватиме тактику, нарощуватиме удари ракетами та дронами по українському тилу. Тому нинішню перевагу не можна сприймати як гарантовану чи постійну. Найбільш тверезий висновок полягає в тому, що Україна не «виграла війну дронів», але вже змусила Росію воювати в умовах, які все більше підривають її традиційні переваги — масу, артилерію, бронетехніку та логістику. Це створює шанс. Не автоматичну перемогу, не швидкий прорив і не просту дорогу до миру. Але шанс посилити українські позиції як на фронті, так і за столом майбутніх переговорів. Для партнерів України це означає одне: саме зараз підтримка має бути не символічною, а прискореною. ПВО, боєприпаси, далекобійні засоби ураження, компоненти для дронів, фінансування виробництва, розвіддані та технологічна кооперація — це може перетворити локальну перевагу на стійкий стратегічний ефект», – зазначає Віктор Ягун, на переконання якого нинішнє вікно можливостей виникло не тому, що Росія раптом стала слабкою, а тому, що Україна демонструє адаптивність, технологічні інновації, здатність швидко вчитися та знаходити асиметричні рішення в умовах обмежених ресурсів. Саме ця здатність, вважає генерал-майор запасу СБУ, залишається одним із основних стратечних активів нашої з вами країни. Нинішній момент – це, особливо акцентує Віктор Ягун, не кінець війни, проте він може стати початком нового етапу, в якому Україна все частіше змушуватиме країну-агресора реагувати на її дії, а не самій постійно пристосовуватися до ворожих планів. Чи переросте це у стратегічний перелом, залежатиме від того, наскільки ефективно Україна та її партнери зможуть використати це вікно можливостей у найближчі місяці, підсумовує Віктор Ягун. До речі, якщо говорити про партнерів, то нещодавно Володимир Зеленський висловив сподівання на приїзд представників США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Києва протягом двох тижнів. У вищезгаданому інтерв’ю CBS News президента запитали, коли він востаннє чув що-небудь від посланців Дональда Трампа з питань миру і чи приїдуть вони колись до української столиці. «Так, ви розраховуємо, що вони приїдуть до Києва. Сподіваюся, що вони знайдуть можливість приїхати сюди за два тижні. Принаймні я отримав таке повідомлення від моєї переговорної групи, вони сказали мені, що підтримували контакти зі Стівом та Джаредом, і ті заявили, що готові приїхати в Україну та провести переговори, якщо, звичайно, якщо…», – такою була відповідь нинішнього господаря Банкової. «Вони тут ніколи не були. Я думаю, це важливо не лише для нас. Для них теж корисно побачити людей, що їхнє життя триває, але ми хотіли б зупинити Росію. Вони кілька разів були в Москві, але у нас – ні», – додав Зе. Нагадаємо, що ще в першій половині квітня глава держави повідомив, мовляв, трампівський спецпосланник Стів Віткофф та зять президента США Джаред Кушнер планують приїхати в Україну, проте впливові західні медіа повідомляли, що американський переговорний дует не поспішає з візитом до Києва, оскільки в США вважають, що відновлення участі в мирних переговорах не принесе відчутних результатів. Загалом, нинішні оцінки експертів щодо мирно-переговорних перспектив можна розділити на оптимістичні та песимістичні. Згідно з першим сценарієм, дипломатичний процес незабаром дійсно відчутно активізується і війна до фінішу 2026-го може бути поставлена на паузу або, як кажуть, «заморожена». У разі ж відсутності дипломатичного прогресу війна може перейти в затяжну фазу, де путінська Росія спробує скористатися осінньо-зимовим періодом для нових атак і тиску на Україну, зокрема руками США. До речі, про Сполучені Штати. Днями глава Пентагону Піт Хегсет заявив, що США використовують досвід України, отриманий на полі бою, у сфері безпілотників. «Ми дуже багато чому навчилися від України щодо того, як вони діють», – зазначив він. Хегсет також додав, що офіційний Вашингтон прагне допомогти Україні захищатися проти російських загроз і «знайде спосіб надавати підтримку». У даному контексті він відзначив і активність європейських союзників, які посилили свою підтримку нашої з вами країни: «Мене надихає європейська відданість справі. Якщо подивитися на суму витрачених коштів, то Європа активізувалася, а Україна була не менш, а то й більш ефективною в цьому процесі. Тому ми хочемо, щоб вони могли захищатися, і ми знайдемо спосіб забезпечити їм допомогу». Водночас впливове німецьке видання Welt am Sonntag повідомляє, що США хочуть скоротити військову присутність у Європі швидше, ніж передбачалося. Зокрема зазначається, що на наступній конференції НАТО з питань розподілу військових ресурсів (Force Sourcing), яка відбудеться в червні, союзникам буде повідомлено, які військові сили США у майбутньому більше не надаватимуть або надаватимуть лише в обмеженому обсязі для оборони Європи. Цитуючи неназваного високопоставленого чиновника з Пентагону, газета зазначає, що «європейці, зрештою, мають узяти на себе головну відповідальність за конвенційну оборону Європи».
