“Посилення ролі ЄС у забезпеченні нашої обороноздатності, більша волатильність на світових ринках і ймовірність фрагментації світової торгівлі спонукають НБУ вивчити доцільність прив’язки гривні до євро”, – заявив глава НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю Reuters.
За його словами, ця робота складна і вимагає якісної, різнобічної підготовки.
Попри те, що операції з доларом США продовжують домінувати на всіх сегментах валютного ринку, частка операцій, деномінованих в євро, зростає в більшості сегментів, хоча наразі помірно.
Після запровадження гривні у 1996 році Україна використовувала долар як основну орієнтирну валюту. З початком повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Нацбанк запровадив валютні обмеження та фіксований курс гривні – близько 29 грн/дол. Пізніше, в умовах фіскальних дисбалансів, було здійснено девальвацію. У жовтні 2023 року НБУ перейшов до режиму керованого курсоутворення, використовуючи долар США як орієнтир для валютних інтервенцій.
Як підкреслив Пишний, пожвавлення інвестиційної та споживчої активності на тлі зближення з Європою сприятиме економічному зростанню, яке впродовж наступних двох років може становити 3,7–3,9%. При цьому він підкреслив, що траєкторія економіки значною мірою залежить від розвитку бойових дій.
“Швидке завершення війни, безумовно, було б позитивним сценарієм з хорошими економічними результатами, якби воно включало в себе гарантії безпеки для України. Тим не менш, важливо визнати, що економічні вигоди від закінчення війни, ймовірно, потребуватимуть часу для повної матеріалізації”, – додав він.
Фото: cxid.info.
