Зменшення поставок відбулося на тлі американських санкцій проти російських компаній Lukoil та Rosneft, що скоротило коло постачальників, з якими можуть працювати турецькі НПЗ, повідомляє Reuters.
Запланована ЄС заборона на купівлю палива, виробленого з російської нафти, яка набере чинності наприкінці січня 2026 року, спонукає турецькі компанії диверсифікувати джерела сировини. У міру скорочення поставок Urals Туреччина наростила імпорт альтернативних сортів нафти, зокрема казахстанської CPC Blend і KEBCO, а також іракської Basrah.
Однак здатність турецьких НПЗ здійснювати альтернативні закупівлі обмежена через низьку пропозицію на Середземному морі сирої нафти, схожої за якістю на Urals. Ситуація з поставками CPC Blend може ускладнитися через нещодавню атаку на термінал Консорціуму Каспійського нафтопроводу.
За даними Kpler та LSEG, поставки Urals до Туреччини зменшилися на 100 тис. барелів на добу порівняно з жовтнем, при цьому загальний імпорт минулого місяця склав близько 200 тис. барелів на добу. З 2022 року, після того як європейські покупці припинили закупівлі російської нафти, Туреччина стала одним із найбільших імпортерів Urals, посідаючи друге місце після Індії серед морських імпортерів, зазначають дані LSEG.
Фото: Мінфін.
