У Великий вівторок Страсного тижня не відбувалися такі знакові події у земному житті Христа, як, наприклад, у Великий четвер, про який у нас ще попереду. Однак цього дня він востаннє проповідував у Єрусалимському храмі та розповів притчі, зміст яких залишився у житті християнської церкви та суспільства загалом на тисячоліття.
Крім того, у відповідь на запитання фарисеїв, який містив у собі пастку, бо відповідь “так” викликала б невдоволення жителів Юдеї, а “ні” – звинувачення до підбурювання до заколоту проти римської влади, Ісус сказав карбовану формулу “Богу – Богове, кесареві – кесарево”.
Тут ще цікаво, як сказали б сучасні кінематографісти, візуальне рішення – перш, ніж відповісти фарисеям, Христос сказав їм принести йому монету, що ходила тоді в обігу (вважається, що це був динарій) і запитав їх, що зображено на ній. Фарисеї відповіли, що кесар (звідси й вищезгадана формула), але тим самим загнав їх у логічну пастку вже Ісус, показавши, що гроші (в даному випадку – монета, що символізує їх), податки, влада – це явища одного порядку. і, отже – які тут можуть бути питання?
У притчах про невірного і розсудливих рабів і десяти дів Христос на різних прикладах проводить одну й ту саму думку – людина повинна щодня бути готовою до зустрічі з Богом, тому не можна дозволяти собі лінуватися і відкладати важливі речі “на потім” – у тому числі й у духовному розумінні. По суті, майже те саме він показав (знову ж таки, на “візуальному прикладі”) днем раніше, коли прокляв смоковницю, що не приносить плодів – що не можна відчувати Боже терпіння нескінченно.
У побутовому плані ввавжаэться (хоча чітких правил із цього приводу немає), що у Великий вівторок треба закінчувати нетермінові домашні справи, щоб провести залишок Страсного тижня у духовних роздумах. У цей день прийнято починати розписувати великодні яйця. Але при цьому треба пам’ятати, що такий розпис це заняття, що потребує духовної зосередженості та молитви.
Фото: Тиціан. Динарій кесаря ( Вікіпедія)
