Аналіз його компаній показує ймовірні зв’язки з російською юрисдикцією. Зокрема, мережа супермаркетів «Пчілка» представлена в Україні, ймовірно, веде діяльність в окупованому Криму. Йдеться про аналог компанії під назвою “Бджілка-Південь”, серед її бенефіціарів один з основних бізнес-партнерів Гельзіна, повідомляє “Багнет”.
Владислав Гельзін має довгий скандальний бекґраунд. Він відомий як бізнесмен із Донецька, футболіст, засновник та колишній власник ФК «Олімпік», а також ексдепутат Донецької облради від «Партії регіонів». Раніше журналісти повідомляли, що він як би вів гральний бізнес у Росії , а зараз може бути причетним до нелегального виробництва табаку.
Після початку повномасштабної війни Гельзін зник із публічного простору. Натомість журналісти виявили його в Монако , куди він нібито виїхав на власному автомобілі — розкішному Ferrari. У медіа неодноразово ставили питання щодо походження його доходів та способу життя. Тож ми проаналізували його діяльність.
Один бренд – дві юрисдикції: «Пчілка» працює в Україні та РФ?
За українськими реестрами, одним із ключових активів Гельзіна є ТОВ «ЛЕГІОН 2015» , на яке оформлено 5 торгових марок, зокрема «Пчілка», а також бізнес у сфері виробництва кондитерських виробів.
Сеть «Пчілка» публічно звітує про розвиток в Україні та розширення у містах. Вона представлена на Київщині, а також у Житомирі та Чернігові.
Водночас раніше компанія заявляла про збитки, спричинені повномасштабною війною. На цьому тлі дані реєстрів вказують на можливу паралельну діяльність пов’язаних структур у Криму.
Тут варто звернути увагу на громадську організацію Гельзіна «Олімпік» . Серед її бенефіціарів – Прокопенко Олександр Олександрович. Це ж ім’я фігурує і в інших компаніях Гельзіна.
Водночас Прокопенко, схоже, значиться серед засновників російської компанії ТОВ «Пчілка-ЮГ» — структури з ідентичними КВЕДами та аналогічним профілем діяльності, що і українська мережа «Пчілка».
Вона створена у 2015 році, вже після окупації Криму, і має юридичну адресу в Ялті.
За даними відкритих джерел РФ, компанія залишається активною та демонструє зростання фінансових показників, зокрема на 5 рік повномасштабної агресії.
У відкритому доступі працює сайт компанії “Бджілка-ЮГ” з актуальними рекламними пропозиціями. Як і бізнес Гельзіна в Україні, в Криму вона виготовляє кондитерські вироби.
Під прапором ворога: компанії Гельзіна перереєструвалися в Росії?
ТОВ «Бджілка-Південь» — не єдиний випадок, який нібито вказує на ймовірну співпрацю Гельзіна з РФ. Аналіз його бізнесів у системі YouControl показує: значна частина компаній, ймовірно, має ризикові ознаки і потребує окремої перевірки. Його бізнес формувався у Донецьку — саме там було зареєстровано більшість структур. Після 2014 року він переїхав до Києва та продовжив діяльність вже тут. Водночас існує ризик, що частина компаній на окупованій території ймовірно не припинила роботу, а перереєструвалася під юрисдикцію окупаційної влади.
Зокрема, йдеться про ТОВ «ТГП» — за даними реєстрів, компанію, ймовірно, перереєстрували за законодавством країни-агресора у листопаді 2022 року.
Аналогічна ситуація, схоже, простежується і з іншими структурами, пов’язаними із Гельзіним. Зокрема, ТОВ «Нептун» та ТОВ «МІСЯНЕ МІСТО». Компанії з такими ж назвами та пов’язаними бенефіціарами з орбіти Гельзіна зареєстровані в Росії наприкінці 2022 — на початку 2023 року.
Під час аналізу цих структур, схоже, виявився ще один ймовірний збіг. Ідеться про Проніна Євгена Миколайовича. На нього в Донецьку зареєстровано дві компанії за однією адресою. І це ж ім’я знову з’являється серед бізнес-партнерів Гельзіна.
Збігів у цієї історії, певно, багато, щоб списати їх на випадковість? Однакові назви, ті самі люди, схожі види діяльності — і все це паралельно існує в Україні та в російській юрисдикції під час війни.
У такій ситуації виникає пряме питання: куди зрештою йдуть гроші. Адже купуючи товари в мережі, пов’язані з Гельзіним, споживачі, ймовірно, ризикують фінансувати бізнес, який паралельно працює на окупованих територіях і може сплачувати налоги до бюджету країни-агресора.
Напевно, ці факти мають стати підставою для жорсткої та публічної перевірки з боку правоохоронних органів.
