Експерти Організації Об’єднаних Націй (ООН) пояснюють складання тематичного рейтингу-2026 за такою суб’єктивною оцінкою, як відчуття щастя, тим, що різні рейтинги економічного добробуту країн світу не завжди дають повну картину того, що відбувається. Зокрема, у них гранично часто обходять увагою самовідчуття жителів тієї чи іншої країни та їхню власну оцінку рівня життя та задоволеності тим, що відбувається.
«Прагнення на щастя є невід’ємним бажанням кожної людини на планеті»,— вважають в ООН, тому, додають там, лише економічні показники не дають об’єктивної картини рівня задоволеності життям у суспільстві.
При складанні цьогорічного рейтингу щастя дослідники ООН, Gallup та запрошені вчені збирають та аналізують «оцінки якості життя громадянами різних країн». Крім цього, використовуються міждисциплінарні дослідження в галузі економіки, психології, соціології, щоб зрозуміти, як впливають на відчуття щастя та поєднуються один з одним такі фактори, як валовий внутрішній продукт (ВВП), рівень нерівності, тривалість життя, почуття свободи, чуйність оточуючих, рівень корупції та ряд інших показників.
У «щасливому» рейтингу зразка 2026-го особливу увагу приділено зокрема тому, як поширення соцмереж впливає на відчуття щастя у людей, особливо молоді.
Посилаючись на дослідження Програми міжнародної оцінки учнів (PISA) та Gallup, проведені в 47 країнах світу, експерти ООН зазначили, що «рівень задоволеності життям найвищий за низького рівня використання соціальних мереж та нижчого за високого рівня їх використання».
У свою чергу, вплив інтернет-активності на задоволеність життям не такий однозначний. «Якщо інтернет-активність зосереджена на спілкуванні, споживанні новин, навчанні та створенні контенту, це частіше пов’язано з вищим рівнем задоволеності життям. При цьому соціальні мережі, ігри та перегляд веб-сторінок для розваг пов’язані з нижчими оцінками якості життя», – наголошується в доповіді ООН.
Загалом автори рейтингу вважають, що використання інтернету пов’язане з кількома факторами благополуччя, включаючи довіру, сприйняту соціальну активність та соціальні зв’язки. Використання «всесвітньої павутини», що акцентують аналітики, може бути позитивним для людей з високим рівнем міжособистісної довіри або сильною прихильністю до своєї країни. Однак ті, хто повідомляє про високу соціальну активність, «зазнають більше негативних наслідків, що узгоджується із заміщенням або витісненням офлайн-зв’язків».
Тепер зупинимося на дуже показових цифрах. Тож у лідерах світового рейтингу щастя вже не перший рік перебуває Фінляндія. Також у топ-10 (місця з 2-го по десяте відповідно) увійшли такі країни, як Ісландія, Данія, Коста-Ріка, Швеція, Норвегія, Нідерланди, Ізраїль, Люксембург та Швейцарія. Україна опинилася на 111-му місці, тоді як путінська Росія – на 79-му – між Болівією та Венесуелою.
У минулорічному рейтингу країна-агресор була на 66 місці. Найвище місце РФ займала 2016 року — 49-те. Тобто, як бачимо, загалом і в цілому, на болотах аж ніяк не вважають себе менш щасливими, незважаючи на санкції та інші побічні ефекти путінської «СВО».
З іншого боку, не варто забувати про те, що опитування думки народонаселення на Росії може бути кривим дзеркалом, оскільки любителі пожирати млинці з лопат традиційно бояться озвучувати свою думку вголос, замість того, щоб поставити нарешті кремлівського диктатора, що зарвався, на місце.
Втім, повернемося до ООН-рейтингу з фокусом на країну-агресора. Про нашу з вами державу розповімо дещо пізніше. Примітно, що із шести ключових параметрів, за якими ООН та Gallup оцінюють індекс щастя, найвище місце РФ зараз займає за параметром «щедрість, великодушність» — 31 місце. Цей параметр розраховується з огляду на те, наскільки часто у звітному році мешканці боліт жертвували кошти на благодійність (читай – на вбивства українців – Ред.). За таким параметром, як ВВП душу населення ($42 362), Росія опинилася на 33-му місці. Ще нижче – на 47-му місці – за рівнем задоволеності ситуацією з корупцією. На 73-му місці – за рівнем соціальної підтримки від рідних та знайомих. На 83-му місці – за тривалістю життя (60,9 року), а найнижчим – на 112-му місці – за ступенем задоволеності рівнем свободи.
Не можна сказати, що рейтингова «кардіограма» ООН дає стовідсотково цілісну та об’єктивну рентген-картину, але контури, як і висновки з них такі – цілком очевидні.
Ну а тепер до нашої країни. Поруч із ангажованою ООН (що неодноразово підтверджували відверто проросійські спічі керівництва цієї структури), своє опитування до «щасливого» 20 березня оприлюднив і Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Ключовий підсумок – незважаючи на повномасштабну війну і різнопланові складні обставини, більшість (69%) українців вважають себе щасливими. У той же час, третина (36%) респондентів констатують, що у 2025 році пережили бомбардування та обстріли, а 20% – втратили близьких.
80% опитаних українців заявили, що торік щонайменше один раз потрапляли у стресову ситуацію. Найбільш поширеними причинами хвилювань були бомбардування та обстріл – їх пережив кожен третій (36%) респондент.
Значна частина наших співвітчизників (21%) зіткнулися з тривалою розлукою з близькими і втратою рідних (20%).
Вітчизняні соціологи констатують, що суттєвим чинником в українському суспільстві залишаються стресові ситуації, пов’язані зі здоров’ям – 13% опитаних пережили власну хворобу чи операцію, а ще 9% – тяжку хворобу близьких. 15% наших співгромадян відчували безпорадність, а 11% сказали, що стикалися з втратою довіри.
Окремо соціологи наголошують на різкому погіршенні ситуації після початку повномасштабної війни – найменші показники опитаних, які не переживали стресові ситуації, зафіксували у 2023 році (8%). З того часу їхня частка відчутно зросла, що може свідчити про адаптацію до тривалих умов війни, кажуть у КМІСі.
«Результати дослідження показують, що українці продовжують масово переживати різні типи стресів, причому поєднання військових, соціальних та особистих факторів формує складну картину повсякденного досвіду життя», – кажуть у Київському міжнародному інституті соціології. Водночас наявність помітної частки тих, хто не повідомляє про стрес, може свідчити як про психологічну адаптацію, так і про різну чутливість до стресових подій, вважають експерти КМІС.
«Частка українців, які почуваються щасливими, більш ніж у чотири рази перевищує частку тих, хто почувається нещасливим. Це свідчить про високий рівень життєстійкості та психологічної адаптації українського суспільства, яке навіть у надзвичайно складних умовах війни зберігає почуття сенсу життя, надію та внутрішній оптимізм», – зазначив президент КМІС Володимир Паніотто. «Значно зросла згуртованість нашого суспільства, зменшились регіональні розбіжності, зросла цінність держави для народу України, зросла взаємопідтримка, покращав соціально-психологічний клімат. Все це компенсує погіршення ситуації та робить зниження рівня щастя повільнішим. Тобто, незважаючи на чотири роки жахливої війни, українці продовжують демонструвати надзвичайну стійкість та оптимізм», – підсумував він.
Якісь додаткові коментарі тут, мабуть, зайві – цифри говорять самі за себе. Правда, додамо, що опитування було проведене з 26 листопада по 29 грудня 2025 методом телефонних інтерв’ю (CATI). Тобто, по-перше, учасників дослідження залучали завдяки випадковій вибірці номерів мобільних телефонів, а по-друге, дослідження проводилося на зорі пекельної у всіх сенсах зими, яку ми все-таки всі разом і кожен окремо, але пережили.
